Спортивний майданчик – це спеціально обладнане споруда, призначена для фізкультурно-оздоровчих процедур, навчальних тренувальних робіт і для спортивно-розважальних занять різних видів спорту.
Спортивні майданчики можна умовно розділити на кілька видів:
- Майданчики для командних ігор: футбольні, волейбольні, баскетбольні, тенісні і універсальні.
- Зони для занять воркаутом: бруси, турніки, рукоходи, вуличні тренажери.
- Дитячі спортивні майданчики: «городки» з гірками, східцями, рукоходами, тунелями. Останні кілька років на дитячих майданчиках стали з’являтися невеликі скеледроми і канатні доріжки.
- Вузькоспеціалізовані майданчики: ролледром, скейтпарк, столики для шахів та настільного тенісу.
Поверхня майданчиків для командних ігор і для занять воркаутом покривають синтетичними матеріалами для забезпечення травмобезопасности і спрощення умов експлуатації. Найзручніший і практичний матеріал для використання в спортивних майданчиках, – штучна трава або гумове покриття.
Для водовідведення з газонного покриття футбольного поля встановлюють дренажну систему з щебеню і труб, які відводяться в міський колектор. Так створюються умови, щоб можна було грати на поле через не тривалий час після випадання опадів.
Сучасні дитячі майданчики відрізняються від колишніх радянських. Замість металевих конструкцій тепер використовують спрощені металопластикові. Такі матеріали легше і безпечніше, без втрати міцності майданчика. Ігрові елементи дитячих майданчиків спрямовані на розвиток опорно-рухового апарату, загальної моторики і гнучкості.
Кілька років тому у дворах почали з’являтися вузькоспеціалізовані спортивні споруди: мотузкові парки та столи для настільного тенісу, скейт-парки та шахові куточки під відкритим небом. Для кожної такої площадки свої вікові обмеження і вимоги до конструкції, заходам безпеки. При облаштуванні подібних споруд використовуються зносостійкі матеріали, стійкі до температурних і механічних пошкоджень.